м. Соледар, Донецька область
ПIДКАЗКА затисніть ліву кнопку миші
та рухайте зображення
в будь-якому напрямку
ПIДКАЗКА використовуйте рухи,
щоб подивитися в будь-яку сторону
Інтерактивний додаток «Імерсивна подорож соляною шахтою Соледара» розроблено для проєкту «Шлях, позначений сіллю», що реалізується ГО «ЦПГА «Крила» в межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують тринадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Великої Британії, Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Над імерсивною подорожжю працювали:
Мiсто Соледар — центр соляної промисловості України. Сіль знайшла своє місце не лише в назві, але й в офіційній символіці міста Соледар - у гербі та на прапорі. Понад сторіччя соляні шахти були джерелом багатства Бахмутського краю, а в сьогоденні є одним із популярних місць України та туристичним магнітом Донецької області.
Найголовнішими місцями соляної шахти № 1-3 у м. Соледарі є розташовані у Пiдбрянцівському пласті на глибині 288 метрів лікувально-туристично-розважальний комплекс та музей солевидобутку.
Із історії міста.
Наявність у Бахмуті пластів кам’яної солі спонукало Гірниче відомство затратити близько 15 000 рублів на більш детальне дослідження соляних покладів Бахмутського повіту. Бурові роботи біля села Брянцівки дали позитивний результат і свердловиною було виявлено декілька пластів кам’яної солі, з котрих нижні становили значну потужність. У 1881 році введена перша соляна копальня — «Брянцевская копь». Усього в т.зв. дореволюційний період на родовищі було закладено 11 рудників, три з яких продовжують працювати в даний час (№1, №7, №8).
Село Брянцівка згодом перетворилося на робітниче мiсто шахтарів-«соляників» Карло-Лібкнехтівськ (на честь діяча німецького робітничого руху і одного зі засновників Компартії Німеччини). Постановою Верховної Ради УРСР 1991 р. місто Карло-Лібкнехтівськ перейменовано на місто Соледар. Зараз до складу ДП «Артемсіль» входить чотири діючі виробничі одиниці: рудники №1-3, №4, №7 та №8.
Детальніше про соляні шахти, екскурсійні та лікувальні програми, тури та атракції читайте на сайті www.saltway.in.ua
Крамниця сувенірів розташована поряд з шахтою і пропонує широкий асортимент продукції.
Тут можна придбати:
- соляні світильники (соляні лампи);
- сувеніри, виготовлені з найчистіших кристалів солі.
Неповторювана справа природи в поєднанні з польотом людської фантазії та працьовитими руками створили соляну лампу, виконану з білого кристала солі та поєднаного з натуральною деревиною або керамікою, що, крім світла, принесе у ваш дім справжній релакс, спокій і відчуття захищеності.
Контакти:
+38(095)383-45-08
+38(096)290-67-40
http://saltlamps.biz.ua
Копер i надшахтна будівля Брянцівської соляної копальні (Рудник №1). 1876 року поблизу села Брянцівка, на правому березі річки Мокра Плотва, була закладена бурова свердловина, якою в 1878-му були виявлені декілька пластів кам’яної солі, з яких нижні становили значну потужність.
Брянцівський соляний рудник (загальний вигляд). Підземні зали Брянцiвської копальні (при освітленні магнієм). Свiтлина поч. XX ст..У 1879 році приватна промислова компанія, очолювана гірничим інженером М.М. Летуновським, почала будівництво першої соляної шахти, що отримала назву «Брянцівська копальня» («Брянцевская копь»). Більш детально читайте на сайті «Шахты и рудники Донбасса» www.donmining.info
Будівництво рудника №3 було розпочате в 1929 році, а 1932-го ствол був пройдений до Брянцівського пласта, але видобуток солі почався лише після Другої світової війни. Будівництво було завершене в 1949 році. Зараз - промислова одиниця ДП «Артемсіль».
Соляна копальня «Нова Величка» введена в експлуатацію в 1886 році й названа за аналогією з відомою соляною шахтою в Польщі.
Після Жовтневого перевороту 1917-го рудник отримав назву на честь німецького комуніста-революціонера «імені Карла Лібкнехта Карла Лібкнехта №2».
Соляна копальня «Нова Величка». Поштова листівка кінця ХІХ – початку ХХ ст.Рудник був закритий в 1976 році через аварійний стан міжкамерних цільників центральної частини. Підземними виробками пов’язаний з рудниками №1 i №4.
До будівництва рудника № 4 об’єднання «Артемсіль» приступили в 1978 році. Він став найбільшим в Європі з урахуванням його проектної потужності, розрахованої на видачу і переробку 2,3 млн. т солі в рік.
Два стволи №4 і №4-біс глибиною 260,5 метрів були пройдені до Брянцівського пласта, на якому й ведутся гірничі роботи.
Виробнича одиниця ДП «Артемсіль», найбільшого підприємства з добування та реалізації солі на території Центральної та Східної Європи.
Рудник введений в експлуатацію в 1912 році Товариством братів Терещенків - сім’єю відомих у Російській імперії промисловців, підприємців і громадських діячів.
У радянський період рудник перейменований в «Рудник імені Свердлова №1», на честь революціонера, більшовика, тодішнього політичного і державного діяча Я.М. Свердлова.
Понад столітню історію рудник пережив чимало потрясінь: горів, тричі був затоплений, у 1920-х рр. тривалий час перебував на консервації і йому передрікали повну ліквідацію, як і багатьох сусідніх рудників. Однак, до цього часу Рудник №7 залишається «в строю».
Водонапірна вежа встановлена над вентиляційним стволом рудника ім. Свердлова №2 (колишня «Бахмутская центральная соляная копь»), що збереглася до нинішніх часів.
«Бахмутська центральна соляна копальня» знаходилась поблизу села Благодатне, на лівому березі річки Бахмутки. Цей рудник експлуатував Надбрянцівський пласт, розкритий двома стволами: головним - глибиною 254 метри і вентиляційним - глибиною 215 метрів. Експлуатація велася з постійним водовідливом; притік складав близько 600 кубометрів на добу.
У 1924 році був закритий і затоплений. Колишній вентиляційний ствол використовується в якості питного водозабору з водоносних горизонтів.
Горбиста місцевість, на якій розташувалися спальні райони Соледара, і яку місцеві жителі назвали «Юрчина гора».
За розповідями, тут колись розміщувалися порохові склади для зберігання вибухівки, що використовувалася при проведенні буровибухових робіт на соляних шахтах.
Майстерня — це невеликий цех з виробництва сувенірної продукції. Сюди з підприємства поступають великі соляні блоки вагою 35 кг, а потім перетворюються в різноманітні вироби.
Є можливість пройтися кімнатами майстерні та ознайомитися з усіма етапами творчого процесу, придбати продукцію за помірною ціною. Відвідати майстерню можна на умовах попереднього замовлення.
Контакти майстерні:
+38(099)900-05-77
E-mail: cofbc2@meta.ua
Замовити візит в майстерню:
+38(099)073-25-90
E-mail: lazurittravel@gmail.com
Автор Віктор Жук
Чумацький шлях — торговий шлях, яким чумаки з 16-го по 19-те ст. возили сіль та інші найрізноманітніші речі. З настанням весни вони збирали з навколишніх місцевостей топлене сало, пшеницю, льон, борошно і відвозили все це на продаж у Таганрог, Бердянськ, Маріуполь. Деякі товари відправляли навіть у Москву, Нижній Новгород й інші міста Російської Імперії. Чумакам доводилося бувати в Криму, Бессарабії, Білорусі і Польщі.
Чумакування подарувало культурі України бездонну скарбницю для творчості митців — письменників, художників, скульпторів.
Детальніше читайте за посиланням
Автор Петро Лук’янов, колишній працівник рудника №1 ДП «Артемсіль».
Дане панно — своєрідний шахтарський оберіг. Шахтарі вважають зображеного тут Шубіна своїм помічником і захисником, але розгніваний він здатний помститися.
Образ міфічного персонажа Шубіна, що вже декілька десятиріч "живе" в промислових підземеллях Сходу України.
У санаторії лікують бронхіальну астму, астматичний і обструктивний бронхіти, хронічну пневмонію, алергічний риніт, атопічний дерматит, середньої важкості форми псоріазу, зниження імунітету, захворювання щитовидної залози.
Контакти санаторія:
+38(066)564-56-36;
+38(068)397-05-62
wwww.saltsymphony.com.ua
Автор Олександр Макаров, колишній працівник ДП «Артемсіль».
Дане панно поєднало в собі філософське бачення Всесвіту, роздуми над рухом людського життя колом Зодіаку і, водночас, постійне прагнення людини розгадати таємниці неба, навіть, працюючи глибоко під землею.
Повітря в соляних виробках насичене частинками солі, розмір яких від 1 до 5 мікрон. Концентрація мікрочастин в 1 м.куб. – до 15 мг. Атмосферний тиск в гірничих виробках - 772 мм рт. ст., вологість повітря 60%, температура 14-16 °С. Усе це позитивно впливає на самопочуття пацієнтів.
Пацієнти знаходяться в трьох просторих виробках—галереях. У стінах сховані ніші — це процедурні кімнати. Діти дуже швидко звикають до нової обстановки; в цьому їм допомагають шахматні турніри, спортивні розваги, а наймолодші залюбки граються зі сіллю, як зі звичайним піском.
Повітря в шахті іонізоване і насичене природним високодисперсним соляним аерозолем, утвореним респірабельними фракціями з розміром частинок солі до трьох мікрон, повністю вільним від мікробів та алергенів. Воно проникає в організм через дихальні шляхи, створюючи потужний імуностимулюючий ефект.
Перебування в шахті створює протизапальний і муколітичний ефект (розріджує мокротиння і полегшує його виведення з легень), сприяє зміцненню імунітету і нервової системи; нормалізує обмін речовин.
Мікроклімат соляної шахти надiлений значним комплексним впливом на весь організм людини в цілому.
Соляна копія пальми Мерцалова — унікального символа Донецької області.
Оригінальна «Пальма Мерцалова» — це викуване зі шматка рельси наприкінці XIX століття ковалем Олексієм Івановичем Мерцаловим разом з помічником-молотобійцем Пилипом Федотовичем Шкаріним зображення пальми, нагороджене на Паризькій міжнародній промисловій виставці 1900 року премією Гран-прі. Пальма зображена на гербі Донецької області.
Кам’яна сіль являє собою рівномірну, зернисту, білого кольору, водно-прозору галітову породу. По всьому шару зустрічаються тонкі прошарки ангідрит-карбонат-глинистої породи — так звані річні або сезонні кільця.
Темні включення в кам’яній солі складаються з мінеральних відкладень, наносів, що називаються гіпс-ангідрит, які інтенсивно формувалися в холодну пору року.
Розташовується під землею, в одній з відпрацьованих соляних підземних гірничих виробок Державного підприємства «Артемсіль» на глибині 288 м.
У залах музею експонати розповідають про розвиток соляної промисловості в Бахмуті в ХVІІ-ХVІІІ століттях, про організацію соледобування в XX столітті і сьогоднішній стан.
Музей відчинив свої двері для відвідувачів у жовтні 2008 р. і розповідає не тільки про історію видобутку солі шахтним способом, але й дозволяє доторкнутися до багатовікової історії зародження життя на нашій планеті.
Відвідування соляного царства має не лише науково-пізнавальне, але й лікувально-оздоровче значення. Так, перебування в соляній шахті впродовж двох годин замінює 15 процедур інгаляції.
Загальна площа музею становить 1,2982 га, експозиційна - 400 кв. м, а загальна кількість одиниць збереження - 1 320. В експозиційному залі представлені документи, інструменти та робочий одяг шахтарів.
Кімната слави — це спеціальний коридор, перетворений в невеликий музей підприємства. Тут виставлені нагороди ДП «Артемсіль» і розкладено взірці продукції — багато пачок, упаковок і мішків зі сіллю.
З кожним роком в ДП «Артемсіль» розширюється асортимент продукції, яку застосовують у харчовій промисловості і для технічних цілей. На сьогодні рудники підприємства виробляють безліч видів фасованої і затареної солі; солі меленої, що відвантажується без пакування з протизлежувальними добавками і без них, а також соляні брикети, соляні блоки, йодовану сіль, сіль для ванн. Асортимент продукції, що випускається на ДП «Артемсіль», задовольняє будь-які вимоги споживачів як за хімічним, гранулометричним складом, так і за ваговим різноманіттям її пакування: від 10 грамів до 1 тонни.
ДП «Артемсіль» забезпечує безперебійні поставки солі своїм споживачам залізницею або через порти річки Дунай, Азовського і Чорного морів. Експорт солі охоплює 16 країн світу, в тому числі Молдову, Білорусь, Польщу, Угорщину, Румунію, Австрію, Грузію, Вірменію, Азербайджан, країни Балтії та інші. Географія поставок з кожним роком збільшується.
Сіль ДП «Артемсіль», видобута на глибині близько 300 метрів, відповідає кращим світовим зразкам, про що свідчать численні престижні нагороди, отримані протягом багатьох років. Це «Золотий Меркурій» (Оксфорд, 2000), «Корона за якість» (Лондон, 2002), «Діамант» (Париж, 2004), Era Century Award (Мадрид, 2005) та інші.
У Брянцівському пласті кам’яної солі міститься шар потужністю 0,4 м гігантських кристалів оптичної солі. Такий галіт знаходиться серед кам’яної солі в вигляді гнізд, крупних лінз, що залягають відповідно нашаруванню породи. Гіганто-кристалічний галіт із Артемівського родовища за аналогією з іншими мінералами, які легко розколюються по спайності.
Як вважають багато дослідників, гіганто-кристалічний галіт утворився в результаті метаморфізму зернистої солі під впливом тиску порід, що залягають вище.
Місцями в площинах росту кристалів галіту спостерігаються кубічні пустоти, заповнені газоподібними і рідкими включеннями (інклюзіями). Розміри цих пустот найчастіше всього 0,01—0,1 мм; включення більших розмірів відзначаються в одиничних випадках.
Сумарна потужність основних пластів солі (Надбрянцівського, Брянцівського, Підбрянцівського і Карфагенівських) перевищує 100 м із загальної 345-метрової соленосної товщі.
Найпотужніший та найчистіший хімічно чистий пласт Артемівського родовища — Брянцівський. Він залягає в середній частині світи між Підбрянцівським і Надбрянцівським пластами і розробляється всіма сучасними солерудниками (№1-3, №4, №7 и №8). Потужність пласта — 38,5-46,9 м. Часткове зменшення його потужності спостерігається в південно-східному (по падінню) та північно-східному (по простяганню) напрямках. Глибина залягання пласта — 150-390 м.
Промислове значення мають три пласти, потужність яких коливається від 14 до 47 м:
- Надбрянцівський (середня потужність 17 м);
- Брянцівський (середня потужність 38,5 м);
- Підбрянцівський (29 м).
Сіль Бахмутського родовища характеризується високою чистотою; вміст NaCl - 98 %. Площа соленосності - понад 170 км². Балансові запаси солі - понад 5 млрд т.
1. Камера-зала (висота 28 м, ширина 17 м, довжина 135 м, об’єм камери складає 60 тисяч кубічних метрів; у 1988-1990 роках тут було добуто 117 тисяч тонн солі). Таких галерей під містом Соледар багато; відкрито для огляду і концертів лише одну.
2. В 2003 році в підземних виробках «Артемсолі» відбувся перший в історії людства політ на повітряній кулі типу «хоптер» під землею. Цей факт занесено до «Книги рекордів Гіннеса».
3. У жовтні 2004 року тут відбувся концерт Донбаського симфонічного оркестру «Соляна симфонія» під керівництвом австрійського диригента Курта Шміда за участю солістки Віденської опери Вікторії Лук’янець.
4. 12 травня 2016 році в концертній залі шахти було встановлено новий рекорд. Тернопільський військовий оркестр 44 окремої артилерійської бригади вписав себе в «Книгу рекордів України», виконавши державний Гімн України і дефіле військового духового оркестру на максимальній глибині - 289,5 м.
5. 26 березня 2019 року на території шахти для військовослужбовців відбувався благодійний фестиваль джазової музики «Джаз-фест», де виступали колектив піаніста-віртуоза, лавреата міжнародних конкурсів Майка Кауфмана-Портнікова та джазові колективи Донеччини. Під час «Джаз-фесту» не лише вперше під землею звучали джазові імпровізації, але й було розгорнуто виставку робіт членів Спілки художників України.